паралелі між раковими клітинами та москалями

Текст написаний більшою мірою з абстрактним мисленням, а тому присутні стрибки між різними реальностями. Описано головні персонажі, їхню характеристику, роль та зв’язки між іншими.

базові клітини (клітини вже сформованих органів) — етнічні групи сформовані після розпаду Київської Русі, які сформувались як нації, а пізніше як наслідок як унітарні держави. Люди могли б собі жити спокійно у світі, де їм визначено бути чи то “печінкою” чи то “серцем” у всесвітньому організмі людино-клітин на планеті Земля. Але…

стовбурові клітини (клітини, які можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть диференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин) — праслов’яни, племена Київської Русі. Хочемо ми того чи не хочемо, а спільна історія є у всіх сусідніх племен, етнічних груп, національностей і як наслідок держав. І для когось стовбуровими клітинами є скрєпи рускага міра, а для когось скрижалі формування українського чи білоруського чи польського. І так само як стовбурові клітини з’являються там де треба відновити базові клітини, всі ці етнічні прояви так чи інакше з кожним роком, з кожним періодом життя всіх людей виринають то тут то там в суспільстві. Переважно тоді, коли щось коїться погано, якісь заворушки, хтось порізав руку, хтось вдарився в коліно, починаються якісь революції, заворушення, війни — тоді тут як тут стовбурові клітини “прибігають на допомогу”, і хочуть відновити старовинну справедливість (для клітин — як було запрограмовано, для людей — як було написано в літописах чи інших правдивих чи неправдивих джерелах). І кожна стовбурова клітини залежно куди вона прийде — буде розказувати іншим клітинам як відновлюватись — печінка має жити по-печінковому, шкіра — по-шкірному, росіяни по-русски… Може і є краща аналогія (бо стовбурові клітини мають позитивне забарвлення, а теорія рускага міра з відновленням всіх слов’ян — негативна конотація), але я поки що бачу, що люди як аналоги клітин часто піддаються впливу історичних чи політичних “відновлень” незалежно чи хочуть вони того чи ні, а це для мене аналогія активності стовбурових клітин.

апоптоз (тип запрограмованої клітинної смерті — сукупність клітинних процесів, що призводять до загибелі клітини. 52 поділи — це так звана межа або границя Гейфліка — межа кількості поділів соматичних клітин, після яких клітина повинна померти. Межа Гейфліка пов’язана із скороченням теломер, ділянок ДНК на кінцях хромосом. Як відомо, молекула ДНК є здатною до реплікації перед кожним поділом клітини. При цьому наявні на її кінцях теломери після кожного поділу клітини коротшають).

ракові клітини - це базові клітини, які “забули”, що їм запрограмовано помирати, і вони вирішили жити безсмертно, вирішили перешкоджати життю іншим базовим клітинам, а в подальшому завоювати та перетворити всіх клітин в собі подібних. Скупчення ракових клітин у масу, яка не несе жодної функціональності звуть раковою пухлиною.

Проводячи паралелі, для мене це абстракція щодо цілком очікуваного відмирання старих племен через розвиток чи розділення у нові, але в першу чергу мирним шляхом. Адже вважаю, що все що запрограмовано створено для добра для суті, для сенсу. В політичному мисленні — це демократичні здоровомислячі XXI-століття механізми управління людьми в суспільстві без тоталітаризму. росія могла спокійно собі померти після багатьох (ну точно більше ніж 52) нападів “гарячки відновлення рускага міра”, але так як і базові клітини в організмі, росія “забула” запрограмовану смерть і вирішила жити вічно насаджуючи свої правила життя навколишнім. росія це велика ракова пухлина Землі, яка утворилась внаслідок “революції людино-клітин”, які вирішили жити вічно і відбирати ресурси для життя в оточуючому світі. Так пухлина на початковому етапі теоретично може бути доброякісна, але може перерости в агресивну форму і пожирати всі ресурси навколо. І особливо важливо, що як маса без суті існування ракова пухлина з часом утворює шляхи в лімфатичній та інших транспортних системах, по яких власне отримує ті чи інші джерела. І якщо вчасно не обстежуватись в лікаря така пухлина повність може забрати всі джерела, всі етнічні групи перетягнути на свою сторону, а всі сусідні держави перетворити як наркоман в себе-подібного.

хімічна зброя — дієвий механізм як і проти ракових клітин так і проти москалів, але є ризик зачепити як і здорові клітини так і мирних жителів і тоді можна нашкодити ще більше ніж вже було зроблено. Це більш масова зброя.

радіоактивні речовини використовуються в механізмі знешкодження як ракових клітин (різного типу радіотерапія) так і москалів — тобто для мене це прототип #ЗСУ. Але такі методи вимагають снайперської точності та попередньої професійної підготовки для більш точного успіху. Не без побічних ефектів, бо помирають як і здорові клітини так і здорові бійці ЗСУ. Це менш масова зброя але якщо правильно використати місцево то можна отримати добрі результати.

лейкоцити, еритроцити та інші методи відновлення пошкоджених клітин (читай — волонтери, медики, які підтримують як вояків так і цивільних, допомагають відновлюватись).

віруючі люди з молитвами та вервечками — на жаль невід’ємна частина базових клітин (людей). Абстрактно мислячи в моїх паралелях це ті добрі вуглеводи, білки і жири в мікроорганізмах, присутність яких теоретично (або на дуже-дуже малому рівні практичності) може зменшити ймовірність утворення ракових клітин в організмі тобто теоретично це майже нереально знешкодити з москалів “замоливши їхню смерть у Бога”. Було б дуже круто якщо б то працювало, але… утопічне мислення…

Найбільш прагматично і раціонально і з найменшим впливом на організм — це хірургічне вилучення скупчення ракових клітин, тоді організм має великі шанси на одужання, і так само з москалями — чим тісніше вони скупчуються в пухлині, тим легше ЗСУ їх потім “вирізати” з лиця землі…

Ризик починається тоді, коли багато ракових москалів будуть скупчуватись у різних місцях організму, і тут власне підходжу до поняття метастазів (відокремлене вторинне вогнище патологічного процесу, що виникає внаслідок переміщення (пухлинних клітин, мікроорганізмів) з первинного вогнища хвороби в інше розташування в організмі).

Отже основний ключ до успіху — якомога швидше треба унеможливлювати розповсюдження ракових клітин (москалів) по території організму (України), що дасть можливість уникнути подальших проблем.

Висновок.

На жаль не існує однозначних гарантій для успіху, бо як і природа ракових клітин (революційних безсмертників) так і безпамятних москалів, в яких теломери хромосом вже обрізані “по саме нє могу” не є адекватними в поведінці. Як в ракових клітин хтось один “двинутий” веде і портить інших так і в москалів є один псих, який веде людей в пропасть.

Але однозначно, що боротьба з раковими клітинами (москалями) лежить в багатовимірному просторі між різними методами, які кожному із базових клітино-людей дають свою долю участі. Кожен маленький еритроцит задонативши 50 чи 100 чи 500 грн. робить важливу роботу для всієї України; кожен маленький лейкоцит, який бореться з ворогом не пропускаючи його далі до важливих органів (об’єктів) робить величезну роботу. І так далі.

Ще трошки і вже остаточно #ВсеБудеУкраїна… Ще трошки і останні навіть приховані ракові москалі будуть знешкоджені… Ще трошки, і Україна буде виліковна від клітин, які забули, що їм вже давно було запрограмовано померти…

І тоді буде черга нових стовбурових клітин на відновлення пошкоджень як і серед людей так і серед людських клітин…

PS. Фото для статті взяв звідси, трошки змінив для відображення суті мого тексту.