про мову — 2

Мова не є проблемою, а люди-придурки є проблемою. ©

Не багато змінилось від травня 2022, коли я написав статтю “Мовний Декалог”, тут на Медіумі. Тільки ще більше утвердився у своїх думках… АЛЕ, сумніви теж не покидають.

Відповідь на питання — “Чому російськомовних людей так сильно не любиться?”

В туристичний BigBusTours в Празі, зайшла група з 4 людей, і перша з них, яка почала кричати (голосно говорити на весь автобус) жінка російськомовна. Ну ніби вона королева всія Праги… За пару речень стало зрозуміло гірше — вона говорила з подружкою, яка в свою чергу говорила німецькою (так, я теж можу бути двомовним, і так було пару разів, але укр/рос). Я ще подумав, ну як можна в XXI ст. подорожувати і не знати ну хоча б англійської чи хоча б німецької… Чоловіки тих жінок говорили німецькою, хоча один з них я зрозумів таки російську знає. Ця російськомовна далі “кричить” — “А гдє здєсь звук? Ой, пачєму так laut (голосно)? А друга питається вголос до всіх німецькою — “Wo ist die deutsche Sprache?”… Щось там тикала (бо чоловік сказав що їй треба drücken) але ніяк не зрозуміла бо не бачила номера.

Підходить касирка, щоб ті четверо купили квитки. Три рази повторила англійською “four tickets for two days?”. Ті якось перепитуючись підтвердили, і що одні квитки купить жінка а інші чоловік…

І тут та російськомовна раптово перебила дискусію зі своїми коментарями до свого чоловіка, щоб він заплатив, бо вона “сваю карточку забыла”… Ну як блять подорожувати і без банківської картки? Що це за жінки пристосуванки? Потім питає касирку — “А можна заплатіть кешем?”. Касирка почула, що та інша жінка говорить російською з своїми німцями і перейшла на російську, хоча інша жінка, яка говорила про квитки й далі говорила німецькою. І так далі в двомовності ті жінки якось здається купили квитки.

Та німка ще касирку перепитала як знайти німецьку мову, і та їй “ну вы тєньочек сделайте, тєньочек”… Ну блін як перший раз в житті (чи то жінки такі тупі, чи вік, чи упередження, чи то чоловіки за них все в житті роблять)…

Я далі не міг витримувати той “руско-німецький мір”, але й так була по плану зупинка де я вийшов поміняти автобуси (з червоної на зелену лінію).

А та касирка в межах автобуса оголошувала повідомлення англійською. Я й по вигляду розумів, що вона не чешка ще при вході в автобус, але акцент англійської потім ще підтвердив. А ще шоферу крикнула “Сєрьожа дверь открой”…

#Прага 20/07/2024

Українська мова має значення і є проблемою для України

Фактично, мова б могла НЕ бути проблемою, якщо людина (етнічна група, нація) адекватна. В мене ж не викликає негативних емоцій коли я говорю англійською, пробуючи комусь допомогти (наприклад пояснити іспанцям дорогу до центру міста в Празі, чи французу в Хорватії, чи німцю в Польщі).

Але коли людина тупо неетична, неприємна, і ще й виразом свого обличчя показує, що їй неприємний співрозмовник бо він НЕ розмовляє російською чи французькою чи німецькою тоді мова стає проблемою, тоді це спричиняє емоційну бурю, тоді це може стати політичним інструментом у війні…

Я особисто мав ситуацію в Люксембурзі в минулому, коли я говорив англійською, а мені відповідали французькою, я далі перейшов на німецьку, а мені далі французькою. Ну ок то була старша місцева людина, але все одно працювати в туризмі і не знати англійської то як мінімум непрофесіоналізм. Французька мова мені подобається, але на жаль для французів я її не знаю щоб використовувати добре. Але я деколи вчу деталі. Та й загалом, я завжди вибачаюсь перед людьми іншої мови, коли доходить до розмови англійською з ними. І це я вважаю є елементом етики. Я не змушений знати мови, але бажано щоб знав, але якщо ні то хоча б не бути впертим придурком…

В готелі колись в Німеччині, на рецепції мене спитали чи я не брав нічого з бару, а я англійською відповів що нічого. Тоді він чомусь зразу перейшов на німецьку і почав мені щось доказувати, щось показувати, я думаю блять, хуй з тобою, заплачу тільки щоб ти мені не їбав мозок своїми німецькими доказами… І нагадую, мені подобається німецька мова…

Із свіжого. Зайшли молоді чоловіки (28–34) в BigBusTours автобус в Празі, видно що трошки на підпитку, або ще пʼяні зі вчора. І тільки ногою ступили в автобус, а вже до “шофер-касира” викрикують “Haaalllooooo”… типу “ей чувак чому стоїш мені на шляху, а ну геть бо я ʼкороль всі Прагиʼ хочу зайти в автобус”. Сіли ті німецькомовні молодики ну і давай щось там голосно шпрехати, їх “білою” мовою… Почали кричати, підмугикувати, ногами стукати під класичну музику із навушників (був то Бах чи Бетховен), що аж автобус почало “качати”. І це автобус навіть не вирушив ще з місця… Ну уйобки блять і все…

І наголошую мені подобається німецька мова. Наприклад коли пересічний німець, видно, що це тато читає своєму сину казку німецькою мовою… це ж прекрасно. Але через призму використання деякими німцями деколи формується негативна емоція, яка дуже близька до “ненависті на мовній ознаці”, а фактично це просто я не переношу тупих, придурковатих людей, які забули або не знали, що таке етика і норма поведінки в публічних місцях…

Вище я писав про російськомовних, і там майже то саме, тільки “російськомовний лінгвістичний і психологічно-політичний фон” набагато болючіший для українця, ніж будь-які інші мовні проблеми.

Я тоді скажу, що українська мова НЕ має єдиного значення для України, коли нею будуть говорити на державному рівні Крим, росія, білорусь, Польща і може інші держави. Тоді б це означало, що українська мова стала універсальною для багатьох націй, бо ті нації настільки “доросли” в своєму розвитку, що втратили свою мовну ознаку і користуються мовою ІНШОЇ нації. І ті нації вирішили, що в житті є більш важливіші пріоритети ніж різна мова.

Звісно розумію, #УТОПІЯ, але це як математики кажуть “доведення від протилежного”…

Бо на разі, українська мова є визначником ТІЛЬКИ однієї нації — Українців. Чи вони живуть в Польщі, чи в Чехії, чи в Америці чи деінде.

© особисті думки

18 липня я вирішив, що буду використовувати Threads для публікацій мовних помилок, які я бачу в україномовних та російськомовних українців.

Ну бо в переддень блукаючи Прагою, чуючи різні мови, дуже багато мовних думок в голові знову виринули. Я маю окремий блог для лінгвістичних тем, але там я пишу багато тексту не тільки про українську, але й про інші мови.

В Threads я спробував короткі пости про помилки людей в українській мові, і побачив що це однозначно там 666-Кельвінів-гаряча тема… Одразу видно, якщо тема 200% правдива то отримує підтримку, але якщо хоча б нотка суперечності, чи упередженості (я-так-звикла-і-так-буду-говорити, діалекти vs. літературна мова, англіцизми, росіянізми) тоді тут як тут налітають з контраргументами….

Найдивніше було наведено слова “психологині, філологині” як пояснення чому форми “філологі, психологі” це правильно (щодо закінчення буквою “і”). Я в шоці, але продовжую писати…

А 20 липня остаточно підтвердилась інформація, що Ірину Фаріон вбили…

Збіг? Чи Українець відчуває україномовну проблему (потребу) мозком із загальноукраїнського егрегора?

Мова має значення для Українців, бо це визначник нації.

Для деяких інших народностей із словʼянським минулим мова не має значення, і вони використовують мову як шлях щоб виплюнути будь-що імперіалістичне чи придурковате в етер, у вуха іншим…

© особисті думки

За яку українську мову ви боретесь?

• Якщо ви не дотримуєтесь правил літературної мови, ви тоді говорите суржиком, сумішшю українських та російських/білоруських/польських/угорських/румунських слів… Якщо ви проти дотримання правил літературної української мови, то за яку українську мову ви “топите”?
• Чому як тільки вчителі в школі говорять про правила української мови то ви ні вчителів не слухаєте, ні батьків, і продовжуєте “прослухувати” уроки. За яку українську мову ви потім будете боротись? Чому як тільки справа йде про дотримання правил, то людину автоматично можна таврувати “grammar-n@zi”? Що не так із дотриманням правил? Чому така відверта ненависть до правил в українській мові? З якими патріотичними силами та думками ви боретесь тоді за українську мову вдягаючи вишиванку і декламуючи гасла, підслухані в когось?
• Якщо ви з Рівненської, Полтавської чи Сумської областей і ви звикли “говорить” та “працювать”, а ви з Франківської області звикли “тігнутисі” і “бавитисі”, а ви з Закарпатської області бануєте за русынами і хочете повернути звук “ы” та й взагалі не проти б повернути минулі часи, а з Одеської області так взагалі не знаю який там салат тьоті Сари у вас у вухах… то за яку українську мову ви боретесь?
• Якщо ви звикли говорити діалектом в школі, коли були молодими, і лінувались вивчити літературну мову, то на яких правах ви тепер кажете, що вам так зручно і ви й далі будете так говорити “вашою українською” мовою? Яку саме українську мову ви відстоюєте коли плачете під україномовні солов’їні та милозвучні пісні?
• Невже ж не ясно, що будь-який діалект, будь-який суржик, будь-яке спотворення літературної української мови веде до її занепаду, а в найгіршому випадку до сепаратизму на мовній ознаці — бо тоді сусід з Рівненщини буде казати, що він так споконвіків говорив, і він не брат сусіду з Волині, чи сусід з Сумів та сусід з Полтави.
• Якщо ви слухаєте російську музику, або російськомовну українську музику, то про поширення якої української мови ви відстоюєте права?
• Якщо ви вважаєте, що мова в побуті, та практична ваша мова грає більшу роль ніж літературна, і ви краще буде слідувати стихійному спрощенню та ліні і будете тільки то й робити, що поверхнево використовувати українську мову, а в кінці кінців настільки її спотворите своїм небажаннями до правил, то за яку українську мову ви боретесь?
• Чому ви так вперто вважаєте, що люди інших країн та інших мов не спілкуються літературною мовою? А якщо і так то чому ви берете “поганий” з них приклад? Якщо не говорити, не писати літературною мовою, то вона з часом зникне, спотвориться.
• Чому я бачу кричуще бажання до оборони української мови, але НЕ БАЧУ ЄДНОСТІ У ВИКОРИСТАННІ МОВИ ?! вже зараз…
• Українська мова повинна бути настільки міцна у використанні та дотриманні правил як граніт, а не ніжний кришталь, щоб ніхто не зміг просто взяти молоток і по кусочках повідколювати основні частини мови…
• Так — мова змінна, так — етнографічні та географічні чинники існують і впливають на мову, так — бувають колізії лінгвістичні, так — це дуже складне питання. Але якщо не дотримуватись прийнятих правил, якщо не стабілізувати мову, вона рано чи пізно почне “коливатись”. А мові хоча б 100 років потрібна стабільність.

© особисті думки